1.Ой з -за гори, гори та буйний вітер віє,
Ой там удівонька та пшениченьку сіє. (2)
2.Ой як засіяла та й стала волочити,
Як заволочила, стала Бога й просити: (2)
3.- Ой уроди, Боже, цю пшениченьку яру
На вдовині діти та на людськую славу. (2)
4.А ще й удівонька та й додому не дойшла,
Йа вже люди кажуть, що пшениченька зійшла. (2)
5.А ще й удівонька та й на лавці не сіла,
Вже люди говорять, що пшениця й поспіла. (2)
