1.Ой летіла зузулина поміж круті гори,
Та й вибила пшениченьку, лишила полову. (2)
2.- Нащо ж мені та полова, як зернят немає,
Нащо ж мені жить на світі, як мами немає. (2)
3.Усі ж дітки мамів мають, а я батька маю,
Сім раз води приносила з тихого Дунаю. (2)
4.Сім раз води приносила, восьмий напилася,
Якби була рідна ненька, я б не журилася. (2)
5.Ой піду я на могилу та й стану плакати:
- Прийди, прийди, рідна ненько, косу й розчисати. (2)
6.Прийди, прийди, рідна ненько, косу й розчесати,
Бо я маю завтра рано до шлюбу ставати. (2)
7.- Іди, доню, додомоньку, сідай вечеряти,
А я прийду по вечері косу ж розчесати. (2)
8.Прийшла доня додомоньку, сіла вечеряти,
Ждала, ждала рідну неньку та й стала плакати: (2)
9.-А на моїй росій косі роса виступає,
А на маминій могилі ж трава ж виростає. (2)
10.Ой косіте травиченьку, нехай не хилиться,
Розважайте сиротину, нехай не журиться. (2)
