1.Шумлять верби в кінці греблі, шо я й насадила,
Нема того миленького, шо я й полюбила. (2)
2.Нима його та й не буде, поїхав в Одесу,
Казав: рости, дівчинонько, на другую весну. (2)
3.Росла, росла дівчинонька та й плакати стала,
Ждала, ждала козаченька та й плакати стала. (2)
4.Плачте, очі, плпчте, карі, така ваша доля,
Полюбила козаченька, при місяці стоя. (2)
5.Не я його полюбила, полюбила мати,
Вона мене заставила рушнички давати. (2)
6.Один дала, другий дала, на третьому стала,
А четвертим, шовком шитим, рученьки зв`язала. (2)