1.Ой і дощик іде, до коріння липне,
Козак коня веде, а дівчина кличе. (2)
2.- Ой хоч клич, хоч не клич, моє серденятко,
Підійшов би я до тебе, та й не велить батько. (2)
3.Не так батько, не так мати, як тая родина,
Дівчино моя, личко, як калина. (2)
4.Личко, як калина, васильками пахне,
Буду тебе цілувать, поки ти не заснеш. (2)
5.Вже й націлувався, вже й намилувався,
Як у саду соловей та й нащебетався. (2)
6.Нема того солов`я, нема щебетання,
Нема милого мого, нема цілування. (2)