Любіть Україну, як сонце, любіть,
Як вітер, і трави, і води,
В годину щасливу і в радості мить,
Двічі
Любіть у годину негоди.
Любіть Україну у сні й наяву,
Вишневу свою Україну,
Красу її, вічно живу і нову,
Двічі
І мову її солов`яну.
Без неї - ніщо ми, як порох і дим,
Розвіяний в полі вітрами...
Любіть Україну всім серцем своїм
Двічі
І всіми своїми ділами.
Для нас вона в світі єдина, одна,
Як очі її ніжно-карі...
Вона - у зірках, і у вербах вона,
Двічі
І в кожному серця ударі,
У квітці й пташині, в кривеньких тинах,
У пісні у кожній, у думі,
В дитячій усмішці, в дівочих очах
Двічі
І в стягів багряному шумі...
Як та купина, що горить - не згора,
Живе у стежках, у дібровах,
У зойках гудків і у хвилях Дніпра,
Двічі
У хмарах отих пурпурових,
В огні канонад, що на захід женуть
Чужинців в зелених мундирах,
В багнетах, що в тьмі пробивають нам путь
Двічі
До весен, і світлих, і щирих...
Юначе ! Хай буде для неї твій сміх,
І сльози, і все до загину...
Не можна любити народів других,
Двічі
Коли ти не любиш Вкраїну.
Дівчино ! Як небо її голубе,
Люби її кожну хвилину...
Коханий любить не захоче тебе,
Двічі
Коли ти не любиш Вкраїну.
Любіть у труді, у коханні, в бою,
В цей час, як гудуть батареї...
Всім серцем любіть Україну свою,
Двічі
І вічні ми будемо з нею.
