Ой зійшла зоря вечоровая,
над Почаївом стала.
Виступало турецькеє військо,
як та чорная хмара.
Турки з татарами брами облягли,
монастир звоювати,
Мати Божая Почаївськая
буде нас рятувати.
Отець Залізо з келії вийшов
та слізьми умиває:
" Ой рятуй, рятуй, Божая Мати,
монастир загибає ! "
Ой вийшла, вийшла Божая Мати,
на хресті вона стала.
Кулі вертала, турків прогнала,
монастир врятувала.
А ми, люди всі та християни,
до Бога всі вдаряймо,
Матері Божій Почаївській
поклін всі воздаваймо.
