За думою дума роєм вилітає,
Одна давить серце, друга роздирає,
А третяя тихо, тихесенько плаче
У самому серці, мабуть й Бог не бачить,
Ой, мабуть й Бог не бачить.
Кому ж її покажу я, і хто тую мову
Привітає, угадає великеє ?
Всі оглухли - похилились в каданах... байдуже...
Ти смієшся, а я плачу, великий мій друже,
Ой великий мій друже.