Минають дні, минають ночі,
Минає літо. Шелестить
Пожовкле листя, гаснуть очі,
Двічі
Заснули думи, серце спить.
І все заснуло, і я не знаю,
Чи я живу, чи доживаю,
Чи так по світі волочусь,
Двічі
Бо вжее й не плачу й не сміюсь.
Доле, де ти! Доле, де ти!
Нема ніякої,
Коли доброї жаль, боже,
Двічі
То дай злої, злої!
Не дай спати ходячому,
Серцем замирати
І гнилою колодою
По світу валятись.
А дай жити, серцем жити
І людей любити,
А коли ні... то проклинать
Двічі
І світ запалити!
Страшно впасти у кайдани,
Умирать в неволі,
А ще гірше - спати, спати,
І спати на волі.
І заснути навік-віки,
І сліду не кинуть
Ніякого, однаково,
Двічі
Чи жив, чи загинув !
Доле, де ти, доле, де ти ?
Нема ніякої!
Коли доброї жаль, Боже,
Двічі
То дай злої, злої!
