Перебендя старий, сліпий,-

Хто його не знає?

Він усюди вештається

Та на кобзі грає.

А хто грає, того знають

І дякують люди:

Він їм тугу розганяє,

Хоть сам світом нудить.

Отакий-то Перебендя,

Старий та химерний!

Заспіває про Чалого -

На Горлицю зверне;

З дівчатами на вигоні -

Гриця та веснянку,

А у шинку з парубками -

Сербина, Шинкарку;

З жонатими на бенкеті

( Де свекруха злая) -

Про тополю, лиху долю,

А потім - У гаю;

На базарі - про Лазаря,

Або, щоб те знали,

Тяжко - важко заспіває,

Як Січ руйновали.

Отакий - то Перебендя,

Старий та химерний!

Заспіває, засміється,

А на сльози зверне.

Вітер віє-повіває,

По полю гуляє,

На могилі кобзар сидить

Та на кобзі грає.

Кругом його степ, як море

Широке, синіє:

За могилою могила,

А там - тілько мріє.

Сивий ус, стару чуприну

Вітер розвіває;

То приляже та послуха,

Як кобзар співає...

Пісенний вінок [Текст] : Українські народні пісні з нотами / упор. А.Я. Михалко. — Вид. 3-є, допов. — К. : Криниця, 2009. — 688с.

• ББК // Мистецтвознавство