Сидить кобзар на розпутті
Та на кобзі грає;
Двічі
Кругом хлопці та дівчата -
Як мак прцвітає.
Грає кобзар, виспівує,
Вимовля словами,
Двічі
Як москалі, орда, ляхи
Бились з козаками;
Як збиралась громадонька
У неділю вранці;
Двічі
Як ховали козаченька
В зеленім байраці.
Грає кобзар, виспівує -
Аж лихо сміється...
Двічі
" Була колись Гетьманщина,
Та вже не вернеться!
Було колись - панували,
Та більше не будем.
Двічі
Тії слави козацької
Повік не забудем!"
Встає хмара з -за Лиману,
А другая з поля.
Двічі
Зажурилась Україна -
Така її доля!
