Де льони -довгуни
Вилягали і гордо вставали,
Наслухали сини,
Скільки літ їм зозулі кували...
Приспів:
Двічі
А льон цвіте
Синьо-синьо,
А мати жде
Додому сина.
Голубіли льони,
Та здригнулось від грому Полісся...
По дорогах війни
Синьоокі сини розійшлися.
Приспів.
Почорніли льони -
Не здавались в полон золотими.
Полягали сини -
І вставали із пломеню - диму!...
Приспів.
Знов розквітли льони
У поліськім краю голубому.
Повертали сини,
Як герої, до рідного дому.
Приспів.
