Била мене мати березовим прутом,
Щоби я не стояла з молодим рекрутом. (Двічі)
А я собі стояла, аж кури запіли,
На двері воду лляла, щоб не скрипіли. (Двічі)
На двері воду лляла, на пальцях ходила,
Щоб мати не почула, щоб не сварила. (Двічі)
А мати не спала, усе чисто чула,
Ти мене не сварила - сама такою була. (Двічі)
Била мене мати тонкою лозою,
Щоби я не стояла з милим під вербою. (Двічі)
Била мене мати, та й ще буде бити.
"Ой перестань, козаче, до мене ходити!" (Двічі)
"Я не перестану, поки не дістану
Личенька рум`яного, дівочого стану". (Двічі)
Червона калина білим цвітом цвіла,
Через тебе, козаче, мене мати била. (Двічі)
