З вечора тривожного аж до ранку
Вишивала дівчина вишиванку.
Двічі
Що тоненька голочка для сорочки,
А ще тонше в дівчині голосочок.
Вишивала дівчина, вишивала,
У сорочку білую - душу вклала.
Двічі
Вишивала дівчина, вишивала,
Чорну і червоную нитку клала.
Ой та чорна ниточка - розставання,
А червона ниточка - до кохання.
Двічі
Щоб та чорна ниточка часто рвалась,
А червона ниточка легко слалась
Я піду в неділеньку на гулянку.
Подарую милому вишиванку.
Двічі
Сердься, мій соколику, чи не сердься -
Будеш ти носить її коло серця.