Втіш мене: занедужала я,
Ні хвилини не маю спокою!
Двічі
Колиши мене, ненько моя,
Колиши, як, бувало, малою!
В боротьбі сили стратила я...
Боже! Нащо я так покохала?
Двічі
Світла молодість марно пройшла...
Колиши мене, ненько моя!
Не питай, хто забрав мій спокій,
Хто забрав моє серце дівоче,
Двічі
Колиши - тяжко доні твоїй,
Я приспать своє лишенько хочу!
Втіш мене: занедужала я,
Ні хвилини не маю спокою!
Двічі
Колиши мене, ненько моя,
Колиши, як, бувало, малою!