Гей, колись була розкіш - воля,
А тепереньки - недоленька,
А тепереньки - недоленька
Та болить серце й головонька.
А чорна хмара наступає,
А дрібен дощик накрапає,
А дрібен дощик накрапає,
А мати сина научає:
"Та слухай, сину, мого слова,
Та не йде нігде, сиди дома!"
Син матері не послухав,
Осідлав коня та поїхав.
Менша сестра коня веде,
Середульша - сідло несе.
"А коли, брате, в гості прийдеш?" -
А старша сестра брата пита.
"Візьми, сестро, піску в жменю
Та посій, сестро, пісок зійде,
А тоді братик в гості прийде".
Нема з піску, нема сходу,
Та нема брату із походу.
