Коли на крилах ночі

На землю сон злетить,

Ти в темний сад виходиш

З квітками говорить.

Ти знаєш, що заснув я

І сплю уже давно,

Замкнуті в мене двері,

Зачинене вікно.

Даремно ти гадаєш,

Тебе я одурив:

Всю ніч я за тобою

Нечутно проходив.

Тобі сказала рожа:

"Я бачила його:

Сьогодні вранці рвав він

Квітки з куща мого".

Шепочуться троянди,

Акації віття:

"Навіщо ж там кохання,

Де треба забуття?

Іди собі у хату,

Д нелюба іди,

І милого ночами

Ніколи вже не жди".

Колишуться троянди,

Барвіночок зітха:

"Забудь його навіки, -

Тебе він не коха".

Шепнув тобі барвінок:

"І я його стрічав,

Засмучений ходив він

І лист мій потоптав".

І здалеку я бачив,

Як стала ти ридать

І, впавши на коліна,

Барвінок цілувать.

Пісенний вінок [Текст] : Українські народні пісні з нотами / упор. А.Я. Михалко. — Вид. 3-є, допов. — К. : Криниця, 2009. — 688с.

• ББК // Мистецтвознавство