Ой там, із-за гори,
Вітер повіває. (Двічі)
Ой мати дочку
Про життя питає. (Двічі)
"Ой спитай, мти,
Да й в сірого утяти. (Двічі)
Що сіреньке утя
На морі ночує. (Двічі)
Ой воно ж моє
Все горенько чує. (Двічі)
Що первеє горе,
То дитина мала. (Двічі)
А другеє ж горе,
То свекруха лиха. (Двічі)
А найтяжче горе,
Що милий покидає!" (Двічі)
