Ой там, на вточку, на базарі,
Жінки чоловіків продавали.
Як прийдеться до ладу,
То я свого поведу та й продам.
Із лик мотузок ізсукала,
Взяла свого милого залига,
Та й повела на базар,
До терниці прив`язала.
Як наїхало торгувальниць,
Як наїхало купувальниць,
Стали думать і гадать,
Що за цього мужа дать.
А за цього мужа треба дати,
А за цього мужа треба дати:
Сорок коней вороних
Ще й сто рублів золотих.
Ой стала я, подумала,
З кіньми треба возиться,
А з грошима треба носиться,
А мій милий, чорнобривий,
До роботи не ленівий,
Він для мене знадобиться.
Він насіє, наоре,
Ні для кого , для мене;
Ти, мій милий, серденько,
Пожалію я тебе.
