"Ой ти, дівчино зарученая,
Чого ти ходиш засмученая?"
"Ой ходжу, ходжу засмученая,
Що не за тебе зарученая!"
"Ой ти, дівчино, словами блудиш -
Сама не знаєш, кого ти любиш!"
"Ой знаю, знаю, кого кохаю,
Тільки не знаю, з ким жтит маю.
Ой знаю, знаю, із ким кохаюсь,
Тільки не знаю, з ким повінчаюсь.
Вийду на поле, гляну на море -
Сама я бачу, що мені горе.
Сама я бачу, чого я плачу:
Свого милого в вічі не бачу.
Буду стояти на тім камені,
Поки не прийде милий до мене.
Буду терпіти велику муку,
Поки не скаже:"Дай мені руку!"
"Ой ти, дівчино - чарівниченько,
Причарувала моє серденько.
Причарувала серце і душу,
Тепер тебе я любити мушу".
"Якби ж ти так знав з сіней до хати,
Як я умію та чарувати.
У мене чари - чорні брівоньки,
Моя принада - сама молода;
У мене чари завжди готові -
Біле личенько і чорні брови".