Ой ти, просо-волото, волото.
Ти, Галино, золото, золото.
Над річкою стояла, стояла,
Біле личко вмивала, вмивала.
Личко моє, білеє, білеє,
Кому будеш вірнеє, вірнеє.
За нелюба байдуже, байдуже,
А за Ваню дай, Боже, дай, Боже.
Звідки вітер повіє, повіє,
Звідки Йванко приїде, приїде.
А він Галі чоботи привезе,
Вона йому сорочку пошиє.
Вона йому сорочку пошиє,
На сорчці манишку вишиє.
Ой ти, просо-волото, волото.
Ти, Галино, золото, золото.
