Ти тичеш вік,
Дніпре, серцю милий,
Води широкі, ясна далина!
Двічі
Любимо тебе,
Як батьки любили,
Наша ти слава й весна!
Пам`ята народ,
Скільки сліз і горя
Знали в минулім твої береги,
Двічі
Та ворожу кров
Ти носив до моря,
Велетню наш дорогий!
Сяє Київ наш
У цвіту каштанів,
Світить степам Дніпрогесу зоря,
Двічі
Устає в садах
Над тобою Канів
В славі живій Кобзаря.
Не забудь, Дніпро,
Як брати-народи
В битьві священій за тебе ішли,
Двічі
У горзі твоїй
Дружби і свободи
Стяг бойовий підняли.