Спить ставок, не колишуться віти,
Вітерець в верболозах заснув.
Двічі
Десь заграла плакуча гітара,
Там дівчина стрічала весну.
- Ти поїдеш далеко-далеко,
Так далеко від мого села.
Двічі
І не скаже той місяць з-за хмари,
Що у тебе кохана була.
Ти поїдеш далеко-далеко,
А мене залишаєш одну.
Двічі
І ніколи мене не згадаєш,
А з другою зустрінеш весну.
- Ти не плач, не журися, дівчино,
Ти не плач, не журись, не ридай.
Двічі
Через рік, як цвістиме калина,
В тихий вечір мене зустрічай.
Ось пройшов рік тяжкого чекання,
І прийшла довгождана весна.
Двічі
Дівчинонька прийшла до калини,
А милого її там нема.
Ой нема, ой нема та й не буде,
Бо така вже дівоча судьба:
Двічі
Буде знати, як хлопців кохати
І як вірити в їхні слова.
Спить ставок, не колишуться віти,
Вітерець в верболозах заснув.
Двічі
Вже не грає плакуча гітара,
Не стрічає дівчина весну.
