Посилала мене мати:
"Іди, доню, килим ткати".
Двічі
Як пішла я ткати килим
Та й зустрілася із милим,
Та й зустрілася із милим.
Постояла коло млина,
Зупинилась на хвилину.
Двічі
Постояти я не вспіла,
Та й година пролетіла,
Та й година пролетіла.
Нема ладу говорити,
Треба також щось робити.
Двічі
А я йому посміхнулась
Та й додому повернулась,
Та й додому повернулась.
Вдома мати посварила:
"Де ж ти, доню, забарилась,
Двічі
До півночі тебе ждала,
Де ж той килим, що ти ткала,
Де ж той килим, що ти ткала?"
"Ой матусю, моя нене,
Не хватило ниток в мене.
Двічі
А щоб файний килим мати,
Я ще завтра піду ткати,
Я ще завтра піду ткати".
