По той бік гора,
По цей бік гора,
Двічі
Поміж тими крутими горами
Сходила зоря.
Ой то ж не зоря -
Дівчина моя
Двічі
З новесенькими та відерцями
По водицю йшла.
"Дівчино моя,
Напій же коня
Двічі
З рубленої криниченьки,
З нового відра!"
"Козаченьку мій,
Була б я твоя,
Двічі
Взяла б коня за шовковий повід
Та й напоїла!"
"Дівчино моя,
Чом заміж не йшла?"
Двічі
"Бідна була, по наймах служила,
Пари не знайшла!
Козаченьку мій,
Чом не женився?"
Двічі
"Як поїхав у чистеє поле,
Та й забарився.
Дівчино моя,
Сідай на коня,
Двічі
Та поїдем у чистеє поле
До мого двора!
А в мого двора
Нема ні кола,
Двічі
Тільки стоїть кущ калини,
Та й та не цвіла.
Калино моя,
Чом ти не цвіла?
Двічі
Чи ти моя, червона калино,
Корня не мала?"
"Козаченьку мій,
Тим я не цвіла, -
Двічі
Зима люта та й цвіт оббила,
Тим я не цвіла!"
