Раз приходжу я додому,

Трохи був п`яненький,

Та до жінки з кулаками

Пристав, як дурненький.

"Чого, - кажу, - губи дмеш,

Чого сердишся,

Чом до мене не говориш,

Не повернешся?

Кидай гребінь, годі прясти,

Давай їсти, пити,

Ти не дми губів на мене,

А то буду бити".

Перестала жінка прясти,

Як ухватить днище

Та за мною, а я з хати

Утік на горище.

Як тікав же я нагору,

Потяг і драбину,

Бо якби була догнала, -

Перебила б спину.

Розкричалась жінка в сінях:

"Сякий - такий, проучу!"

А я нагорі в полові

Лежу собі та й мовчу.

Послухайте, люди добрі,

Що жінка зробила:

Сама лягла в хаті спати,

Мене не пустила.

На другий день рано - вранці

Піч жінка топила

Та із сиром вареничків

Собі наварила.

Дала й мені вареничок -

Внесла ізнадвору,

Настромила на рогач,

Подала нагору.

Дала один вареничок

Ще й дві варениці,

А третьою навкидя

Вдарила по пиці.

Може й вам кому прийдеться

П`яному бувати, -

Не займайте своїх жінок,

Краще лягай спати.

• Новая финансовая отчетность [Текст] / Н.Г. Горицкая. — Київ : Техніка, 1999. — 136 с.
• Пісенний вінок [Текст] : Українські народні пісні з нотами / упор. А.Я. Михалко. — Вид. 3-є, допов. — К. : Криниця, 2009. — 688с.

• ББК // Мистецтвознавство