Сиджу я край віконечка,
На зорі поглядаю.
Сиджу я край віконечка
Та й так собі гадаю:
Двічі
"Чи прийде милий мій, чи ні,
Що часто так мені сниться?"
Підходжу ближче до вікна,
А він стоїть, сміється.
- Ага, мила, ага, мила,
Як тяжко виглядати,
Личко твоє помарніло,
Красоньки не впізнати.
Двічі
Так дай, мила, уста свої,
Нехай ще раз поцілую,
Серце моє горить вогнем,
Любов до тебе чую.
Любов, кохання, мов той цвіт,
Що зрання розцвітає,
Мов той метелик навесні,
Що рано відлітає.
Двічі
Тож бережіть серця свої,
Щоб не кохалися зрання,
Бо цвітуть сади навесні,
Не вернеться кохання.
Любов, кохання, як той цвіт,
Полине десь світами,
Полине десь в далекий світ
Незнаними шляхами.
Двічі
- Прилинь, моя ти ластівко,
Прилинь, моя ти царівно.
Тебе кохати буду я
Правдиво, щиро й вірно.
