- Тиха вода, тиха вода.
Лем не на бистрині,
Давно, давно я не була
З милим на бесіді.
Двічі
Рада би я, рада би я
Ту водицю пити,
Рада би я, рада би я
З милим говорити.
Казав милий, казав милий,
Що мене попросить.
Як на горі, як на горі
Пшеницю покосить.
Двічі
Він покосив, він покосив,
Вже й осінь минає.
Він ся женить, він ся женить,
А мене минає.
Бодай тебе, мій миленький,
В боці закололо,
Що так скоро твоє серце
Мене позабуло.
Двічі
- Не забув я, не забув я,
Лем собі гадаю.
Що з тобою, що з тобою
Говорити маю.
- Не рви, милий, не рви, милий,
Червону калину.
Ой не люби, ой не люби
На раз дві дівчини.
Двічі
Двічі дівчини, дві дівчини.
То велика зрада:
Одна плаче, одна плаче,
Друга тому рада.
З-під берега зеленого
Водиця дзюркоче,
За миленьким серце болить,
Плакати ся хоче.
Двічі
Рада би я, рада би я
Ту водицю пити,
Рада би я, рада би я
З милим говорити.
Мій солоденький, мій солоденький,
Цукор ще солодший.
Любив мне старший хлопець,
А тепер молодший.
Двічі
А яцукор той не їла.
Мід лиш куштувала,
А я собі молодого
Ліпше сподобала.
