Струменіє зоря, і за обрій упав
Місяць яблуком червонобоким.
Двічі
Я - козачка твоя, я - дружина твоя,
Пане полковнику мій синьоокий.
В полі ватри горять, вартовії не сплять,
Ген, розвіявся спокій на попіл.
Двічі
Я - козачка твоя, я - дружина твоя,
Пане полковнику мій синьоокий.
Руку дам на коня, хай стріла омина,
Полетімо удвох в степ широкий.
Двічі
Я - козачка твоя, я - дружина твоя,
Пане полковнику мій синьоокий.
Ти на мене чекай і надій не втрачай
На шляхах світової толоки.
Двічі
Я - козачка твоя, я - дружина твоя,
Пане полковнику мій синьоокий.
