Цю жеботливу криничку не можна ні обійти, ні об'їхати: кожного, хто підошвами чи колесами наміряє свій стрімкий шлях до Буші, стрічає вона у видолинку при дорозі на околиці славутного подільського села повнісінькими пригорщами зимної і доброї, аж
солодкої, водиці. Нуртує живе джерело з підзамчя, чи то пак - зі стрімчака, де, було колись, " немов орлине гніздо повис отой замок і на синьому небові далеко білів своїми зубчатими мурами, своїми біЙницями-баштами". Так малювала бушанську твердиню
письменницька фантазія Михайла Старицького - у чудовій повісті " Облога Бушї".
