У статті розглядаються образи природи, які є провідними в поезії Емілі Дікінсон та продукують її концептуальний світогляд. Проводиться аналіз авторських особливостей екстраполювання об’єктів навколишнього середовища на суспільне життя та концептуальних метафор, що беруть участь у формуванні відповідних поетичних образів. Відповідно, з’ясовується специфіка образу автора у тих віршах, де залучені представники натури.
