Після тривалих і важких потуг Верховної Ради відродився Державний Герб України - Золотий Тризуб. До речі, "герб" з німецької перекладається як "спадок", "спадщина". Звершилася історична справедливість: Україна - спадкоємиця Київської Руси - підняла на свій державний щит стародавній знак Володимира Великого. Щоправда, людська природа знає "передпологові потуги" при народженні нового, але в Україні вони бувають і у відродженні старого. Такий ми вже народ, що впадаємо в страшну лихоманку при малому, а що було б, коли б ішлося про затвердження великого герба, якого Україна і досі не має, він знову у віддаленому на невизначений час художньому проекті. Але український народ сповна обходиться і малим Гербом, тим паче, що у ньому Тризуб став основним і самодостатнім елементом. Без чого справді Україні нині не обійтися, то це - без прозріння і порозуміння. І щоб допоміг нам Бог по-державному зрозуміти цей, за М.С. Грушевським, "таємний знак невідомого змісту" і стати гідними його широкої соціалізації на шляху.
