Обгрунтовано необхідність фокусування дипломатичних стратегій на цілях забезпечення соціальної ефективності проектів зовнішньоекономічних трансакцій та національної економічної безпеки. Запропоновано підхід до визначення ефективності дипломатичного механізму через ендогенне включення до макроекономічної тотожності відкритої усталеної економічної системи коефіцієнтів ефективності зовнішнього ціноутворення завдяки дипломатичним заходам (за інших рівних умов функціонування національного господарства). Відзначено, що неадекватне застосування дипломатичного механізму у сфері імпортування газу з Росїї та Туркменістану несе загрози зростання інфляції, погіршує перспективи економічного зростання та соціально-економічного становища населення України.
