Існуючі механізми трансляції соціального та інженерного досвіду, накопиченого людством, виявилися неефективними, традиційні методи навчання і професійної підготовки не забезпечують готовність людини до безпеки життєдіяльності. Назріла необхідність у формуванні нових освітніх парадигм, зв"язаних з більш глибинним розумінням освіти як процесу усвідомлення людиною себе і суспільства, природи, космосу, своєї ролі в збереженні і доброчинному перетворенні світу.
