Розглядаючи діяльність митців МУРу в аспекті "рецептивної естетики", авторка наголошує на можливості вивчення творчості мурівців із погляду реалізації в ній "функції послання", посиленої екзистенційним переживанням межової ситуації, у якій опиниласяєвропейська людина після закінчення Другої світової війни. Звертаючись до ідеї Л.Гумільова про пасеїзм як" продовження лінії предків", авторка статті апелює до поняття індивідуальної пасіонарності та розглядає митців, що опинилися за межами батьківщини, як носіїв пасіонарності, котрі поклали на себе почасти "нелітературні завдання".
