Зміна підходів до розуміння права як основна умова впровадження процедур відновного правосуддя у чинну кримінально-процесуальну практику пов'язана з усвідомленням того, що право може формуватися на інших, ніж це традиційно прийнято вважати, концептуальних засадах. Ними є пошук справедливості на підставі діалогу, автономності та самовизначення сторін, пріоритет правозаконності, наявність рівноправних відносин між учасниками конфлікту. Процедури відновного правосуддя, процес примирення між потерпілим і правопорушником та впровадження його результатів у формалізований кримінальний процес фактично відображають об'єктивне існування різних, альтернативних джерел права, а також різних розумінь його сутності та визначальних ознак.
