У статті розглядається останній етап еволюції сучасної самоназви автохтонного населення півдня Східної Європи - українців - починаючи із часів написання козацьких літописів Самовидця, Грабянки, Величка й закінчуючи напрацюваннями М. Грушевського, який виняткову роль у даному процесі відводив Т. Шевченку.
