У статті розглянуто соціальну нерівність як певну сукупність стратифікаційних порядків, що постійно відтворюється в будь-якому суспільстві. Домінантною у дослідженні стратифікаційних порядків є кон'юнкція "позиції & диспозиції", яка дає змогу виявитита пояснити специфіку поведінки індивідів та спільнот, що діють певним чином, оскільки є носіями певного габітусу (як сукупності диспозицій). Отже, стратифікаційні порядки - це позиції, ієрархічно упорядковані на основі певної множини критеріїв нерівності, що визначають, який з агентів (індивід, група, страта) посідає вище, а який нижче місце в соціальному розшаруванні суспільства. Натомість диспозиції є продуктом минулого досвіду і присутні в соціальних агентах як схеми сприйняття, мислення тадії. Становище спільнот у соціальній структурі формується на основі всієї сукупності стратифікаційних порядків, що їх методологічно та методично обґрунтовує дослідник у межах певної теоретичної парадигми чи підходи.

Соціологія: теорія, методи, маркетинг [Текст] : Науково-теоретичний часопис. — Київ, 2004. — № 1.