Якщо президентські вибори-2004 асоціювалися у виборців зі здійсненням вибору між "консервацією нинішнього стану та його радикальною зміною", "йшлося про обрання нової перспективи розвитку країни, нової якості як держави, так і суспільства" [10, с. 5], то виборча кампанія 2009-2010 рр. не була чимось надзвичайним з точки зору стилю ведення передвиборної боротьби, її можна оцінювати як цілком "передбачувану". Передвиборний процес характеризувався як млявий, із використанням стандартних, безадресних технологій. Також відчувався явний брак ідеологічної складової. Не було у виборчій кампанії запалу, напруженості пристрастей і гострих суперечностей, притаманних попереднім президентським виборам. Небувалий сплеск громадянської та виборчої активності (президентська кампанія-2004) змінився закономірним і прогнозованим спадом інтересу до політичних процесів. Український електорат розчарувався й став апатичним. Виборці вчинили прагматично й поставили на "фаворитів" виборчих перегонів.
