У статті розглядається епічний літературний персонаж у творчості Т. Г. Шевченка, аналізуються такі його характеристики, як внутрішній світ, портрет, монолог, взаємодія з іншими дійовими особами, участь у розгортанні сюжету й композиції твору. Акцентовано на відмінності літературного персонажа в ліриці і прозі, розглянуто основні засоби поетики, за допомогою яких письменник створює образи персонажів. Особлива роль відводиться образу автора як конструктивній категорії, що виступає креативним центром творення світу персонажів і сам постає як завершений персонаж, авторське "я" зі специфічним набором характеристик і моральних пріоритетів.
