У статті осмислено можливості застосування гендерної літературної теорії для інтерпретації творчості письменника з використанням критеріїв "фемінність", "маскулінність", "андрогінність". Здійснено аналіз специфіки відображення фемінності і маскулінності, переосмислення, наближення їх до нової андрогінної якості в доробку Т. Шевченка з урахуванням гендерної ідентичності автора, своєрідності структури процесу творення, художньої манери і стилю.
