Інтенсивні процеси глобалізації, що дедалі більше пожвавлюються в різних регіонах світу, не тільки поклали початок культурному, політичному й соціальному зближенню представників раніше цілком відмінних структур єдиної світосистеми, а й розблокували інвестиційну модель, яка раніше існувала виключно в колі країн «золотого мільярда». Це спровокувало не просто відтік капіталу в різні регіони світу, а й налагодження тісних зовнішньоекономічних відносин між країнами. Відтак, у вирі глобалізації з'являється низка суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, котрі або ж не підпадають під юрисдикцію однієї держави (так звані транснаціональні корпорації - ТНК), або ж мають досить власних коштів для розвитку та ведення господарської діяльності незалежновід влади країни перебування. Поступово в цьому руслі виникає потреба розв'язання зовнішньоекономічних спорів, удалим інструментом для чого якраз і стає міжнародний комерційний арбітраж.
