У ході проведення аграрної і земельної реформ в Україні відбулися зміни, які істотно вплинули на функціонування сільських поселень. Перестали існувати колгоспи і радгоспи, які, крім господарських, виконували адміністративні й соціальні функції на селі. Колгоспи та радгоспи часто-густо домінували над органами місцевого самоврядування, а в малих селах, де були розташовані бригади й відділки, їхні керівники здійснювали, умовно кажучи, керівництво цими селами. Тепер таких структур не стало, що породило певний вакуум у суспільному устрої в сільській місцевості. Виникла потреба повернутися до давніх, перевірених часом, форм управління - обрання виборних чи старост сіл і селищ.
