Згідно із даними національного репрезентативного опитування, що його було проведено в листопаді—грудні 2007 року, єдиної думки стосовно характеру "помаранчевої революції" практично немає і її сприйняття істотно варіює залежно від регіону та вікової групи. Головним мотивом участі в ній став "протест проти влади", одначе й тут помітні суттєві регіональні відмінності. Вісім фокус-груп у різних районах країни дали можливість їхнім учасникам чітко сформулювати свою інтерпретацію подій: у "помаранчевому" баченні подій кінця 2004 року як автентичного народного повстання й у "блакитному" — як фінансованого Заходом путчу. Після тих подій дедалі більше людей почали відчувати, що вони в результаті радше програли, ніж виграли; здобутки пов'язані зі свободою слова, а втрати - переважно із відносинами з Росією. Своєю чергою, різні погляди на революційні події виявилися чітко пов'язаними з електоральними преференціями, що увиразнилися у вересні 2007 року в перебігу парламентських виборів.

Соціологія: теорія, методи, маркетинг [Текст] : Науково-теоретичний часопис. — Київ, 2004. — № 1.