Це феноменальне явище в українському бутті. Восени 1990 року вперше в сесійній залі парламенту заговорили про необхідність створити нову газету. Дуже добре пам'ятаю, як слухала по радіо виступ Сергія Правденка, на той час голови Комісії зі свободи слова, котрий доводив колегам потребу в позапартійному парламентському виданні. Це для тоді ще Радянської України було щось неймовірне, бо всі видання, якщо не брати до уваги самвидав, були компартійні. Мені, кореспондентці обласної партійної «Київської правди», дуже хотілося працювати в новій газеті, редактором якої й став Сергій Макарович Правденко.
