У статті запропоновано новий погляд на творчість Ф.Кафки. Гендерний дискурс розглядається як складник авторської ідентичності у щоденнику. У діаріуші прозаїка досліджується проявлення queer-суб'єктивності. Доведено, що наявна в митця трансгресія межстаті впливає на його письмо, зараховане до фемінного типу, зокрема на такі частково автобіографічні романи, як "Процес" і "Замок". У розробці проблеми використовуються методи гендерної критики, наратології та психоаналізу.
