У статті стверджується існування в літературній традиції двох основних підходів до змалювання жінки у стосунку до чоловіка. Перший підхід, в основі якого лежать християнські канони, авторка умовно називає "комплексом Адама", натомість другий підхід -міфологічно-язичницький, що бере початок від платонівського діалогу "Бенкет", означується як "дихотомія андрогіна".
