У статті досліджується питання позначення моментів часу засобами української мови, яке часто постає під час проведення відповідних робіт зі стандартизації. Розглянуто фразеологічні конструкції на позначення часу, вживані в українській та інших мовах,проведено їх логічний, порівняльний і семантичний аналіз, а також сформульовано рекомендації щодо їх виправданого вживання.
