У статті на основі аналізу численних рішень Європейського суду з прав людини, по-перше, узагальнено його погляди стосовно того, яке соціальне явище відображається поняттям права. Обґрунтовується, що таким явищем виступають, на його думку, перш за всепевні потреби та відповідні інтереси індивідів, а також колективних учасників соціуму. По-друге, статті виявлено ті об'єктивні закони та категорії діалектики, котрі, так чи інакше, використовує Суд у своїй правопізнавальній та правоінтерпретаційнійдіяльності.
