В статті аналізуються чинники, що визначають прибутковість банків у Китаї у період з 2003 по 2007 рр. шляхом дослідження коінтеграції та каузальних зв'язків між сумарними активами та власним капіталом китайських банків. Для аналізу застосовано розширений тест Дікки-Фуллера, тест Йохансена на коінтеграцію та тест причинності Грейджера; за їх результатами досліджено банківський сектор Китаю та взаємозв'язок між 2 змінними, вказаними вище. Емпіричні результати демонструють наявність тісного взаємозв'язку між змінними.
