У статті аргументовано доводиться, що в сучасному світі в глобалізованих умовах найголовнішим ресурсом виживання людини є управлінський ресурс. Аналізуються пошуки нової парадигми управління XXI ст., орієнтиром якої мали б стати зміни економічних пріоритетів на духовні. Обгрунтовується специфічність акмеології управління, сутність її стиржневої проблеми - професіоналізм керівних кадрів на засадах акмеологічного підходу. Представлено структуру і сутність "Акмеологічної концепції розвитку професіонала" та окремі фрагменти, вагомі в управлінській діяльності керівників.
